Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

по закону и на деле

  • 1 по закону и на деле

    Универсальный русско-английский словарь > по закону и на деле

  • 2 по закону и на деле

    Русско-английский словарь по экономии > по закону и на деле

  • 3 по закону и на деле

    in law and in fact

    4000 полезных слов и выражений > по закону и на деле

  • 4 по закону и на деле

    Русско-английский словарь по проведению совещаний > по закону и на деле

  • 5 in law and in fact

    Англо-русский юридический словарь > in law and in fact

  • 6 in law and in fact

    Англо-русский экономический словарь > in law and in fact

  • 7 in law and in fact

    Англо-русский словарь по экономике и финансам > in law and in fact

  • 8 закон

    сущ.
    law; legislation; legislative act; statute

    аннулировать (отменять) закон — to abrogate (annul, cancel, nullify, repeal, reverse, revoke) a law

    вводить закон в действие — to enact (implement) a law; carry (put) a law into effect

    издавать законы — to issue (make) laws; legislate

    исполнять требования закона — to carry out (fulfil, implement) the requirements of a law

    нарушать (преступать) закон — to abuse (break, contravene, defy, infringe, offend, transgress, violate) a law; be (find oneself) in trouble with a law

    обходить закон — to circumvent (evade, go beyond) a law

    отменять (аннулировать) закон — to abrogate (annul, cancel, nullify, repeal, reverse, revoke) a law

    пренебрегать законом — to defy (dispense with, disregard, ignore) a law

    применять закон — to apply (enforce, execute) a law

    принимать закон — to adopt (enact, pass) a law

    проводить законы в жизнь — to apply (enforce, execute) laws

    противоречить закону — to conflict with (contradict, run counter to) a law

    соблюдать закон — to abide by (adhere to, comply with) a law; honour (keep, observe) a law

    ссылаться на закон — to invoke (the power of) law; plead a statute

    в нарушение закона — in contravention (defiance, violation) of law

    в предусмотренном (установленном) законом порядке — as established (provided for, stipulated) by law; in the manner prescribed by law

    в силу закона — by operation of law; in virtue of law

    в соответствии с законом — according to (the) law; in accordance (compliance, conformity) with (the) law; under the law

    на основании закона — based on law; on the basis of law

    по закону — by (in) law; under the law

    издание законов — lawmaking; legislation

    нарушение закона — abuse (breach) of a law; contravention (defiance, infringement) of a law; delict; law-breaking; offence against a law; transgression (violation) of a law

    наследование по закону — hereditary (intestate) succession; succession by operation of (in virtue of) law

    обратная сила закона — retroactivity of a law; retroactive (retrospective) effect (force) of a law

    предусмотренный законом — legally provided; provided for (prescribed, stipulated) by law; statutory

    применение закона (проведение закона в жизнь) — application (enforcement, execution) of a law; law-enforcement

    свод законов — code of laws; compiled (consolidated) laws (statutes); law-book; statute at large; statute book (roll); лат corpus juris

    соблюдение закона — adherence to (compliance with, observance of) a law

    закон, действующий в настоящее время — current (effective, existing, working) law (statute); operative (standing) law; law (statute) in effect (in force); law for the time being

    закон, действующий в пределах штата — state-wide law

    закон места заключения договора, закон места совершения договора — лат lex loci contractus

    закон места совершения преступления, закон места совершения правонарушения — лат lex loci delicti commissi

    закон, не применимый в принудительном порядке — unenforceable law

    закон, предоставляющий средства судебной защиты — remedial law (statute)

    закон, применимый в принудительном порядке — enforceable law

    закон, устанавливающий абсолютную ответственность — no-fault law

    - закон домициля
    - закон, имеющий обратную силу
    - закон, который не соблюдается
    - закон места нахождения имущества
    - закон места совершения действия
    - закон наследования
    - закон об авторском праве
    - закон об адвокатуре
    - закон об арбитраже
    - закон об изобретениях
    - закон об исковой давности
    - закон об обеспечении занятости
    - закон об открытиях
    - закон об охране окружающей среды
    - закон об охране труда
    - закон о бюджетных ассигнованиях
    - закон о гражданстве
    - закон о налоговом обложении
    - закон о несовершеннолетних
    - закон о патентах
    - закон о предпринимательстве
    - закон о промышленных образцах
    - закон о страховании
    - закон о товарных знаках
    - закон о труде
    - закон прибавочной стоимости
    - закон, принятый парламентом
    - закон силы
    - закон с истекающим сроком действия
    - закон с обратной силой
    - закон спроса и предложения
    - закон флага
    - законы и обычаи ведения войны
    - законы и постановления
    - законы конгресса
    - законы общественного развития
    - антитрестовский закон
    - брачный закон
    - внутренний закон
    - гарантируемый законом
    - гражданский закон
    - действующий закон
    - дискриминирующий закон
    - единообразный закон
    - жёсткий закон
    - запретительный закон
    - запрещённый законом
    - зарегистрированный закон
    - избирательный закон
    - имеющий силу закона
    - иммиграционный закон
    - конституционный закон
    - личный закон юридического лица
    - наказуемый по закону
    - нарушенный закон
    - недействующий закон
    - неопубликованный закон
    - не подпадающий под действие закона
    - непреложный закон
    - нравственный закон
    - обнародованный закон
    - общий закон
    - опубликованный закон
    - основной закон
    - охраняемый законом
    - предусмотренный законом
    - прежний закон
    - применимый закон
    - принятый закон
    - разрешающий закон
    - релевантный закон
    - специальный закон
    - справедливый закон
    - строгий закон
    - тарифный закон
    - требующийся по закону
    - уголовный закон
    - управомоченный по закону
    - установленный законом
    - устаревший закон
    - федеральный закон
    - федеральный конституционный закон
    - частный закон
    - чрезвычайный закон

    Русско-английский юридический словарь > закон

  • 9 закон

    сущ.
    law;
    legislation;
    legislative act;
    statute
    - закон домициля
    - закон о гражданстве
    - закон о несовершеннолетних
    - закон о патентах
    - закон о страховании
    - закон о труде
    - закон об арбитраже
    - закон об изобретениях
    - закон об открытиях
    - закон прибавочной стоимости
    - закон силы
    - закон флага
    - антитрестовский закон
    - брачный закон
    - включать в закон
    - внутренний закон
    - возводить в закон
    - гражданский закон
    - действующий закон
    - дискриминирующий закон
    - единообразный закон
    - жёсткий закон
    - запретительный закон
    - зарегистрированный закон
    - избирательный закон
    - изменять закон
    - иммиграционный закон
    - конституционный закон
    - нарушать закон
    - нарушенный закон
    - недействующий закон
    - непреложный закон
    - нравственный закон
    - обнародованный закон
    - обнародовать закон
    - обходить закон
    - общий закон
    - основной закон
    - попирать закон
    - прежний закон
    - применимый закон
    - принимать закон
    - принятый закон
    - разрабатывать закон
    - разрешающий закон
    - релевантный закон
    - соблюдать закон
    - специальный закон
    - справедливый закон
    - ссылаться на закон
    - строгий закон
    - тарифный закон
    - толковать закон
    - уголовный закон
    - устаревший закон
    - частный закон
    - чрезвычайный закон

    закон места нахождения имуществалат. lex (loci) rei sitae; lex situs

    закон о налоговом обложении — fiscal (tax) law; law of taxation

    закон об авторском праве — copyright act (law); law of copyright

    закон с истекающим сроком действия — expiring law (statute); law due to expire

    закон с обратной силой — ex post facto law; retroactive (retrospective) law

    \законы ( -- обычаи) конгресса — congressional laws

    \законы и обычаи ведения войны — laws and customs of war

    \законы и постановления — laws and regulations

    \законы общественного развития — laws of social development

    закон, действующий в настоящее время — current (effective, existing, working) law (statute); operative (standing) law; law (statute) in effect (in force); law for the time being

    закон, действующий в пределах штата — state-wide law

    закон, имеющий обратную силу — retroactive (retrospective) law; ex post facto law

    закон, который не соблюдается — law unacted upon

    закон, не применимый в принудительном порядке — unenforceable law

    закон, предоставляющий средства судебной защиты — remedial law (statute)

    закон, применимый в принудительном порядке — enforceable law

    закон, принятый парламентом — parliamentary enactment

    закон, устанавливающий абсолютную ответственность — no-fault law

    аннулировать (отменять) закон — to abrogate (annul, cancel, nullify, repeal, reverse, revoke) a law

    буква \закона — letter of the law

    быть равными перед \законом — to be equal before the law

    в предусмотренном (установленном) \законом порядке — as established (provided for, stipulated) by law; in the manner prescribed by law

    в противоречии с \законом — against (contrary to) law

    в силу \закона — by operation of law; in virtue of law

    в соответствии с \законом — according to (the) law; in accordance (compliance, conformity) with (the) law; under the law

    вводить закон в действие — to enact (implement) a law; carry (put) a law into effect

    во исполнение \закона — in pursuance of law

    вопреки \закону — against (contrary to) law

    вступать в конфликт с \законом — to get into difficulty (into trouble) with a law

    гарантируемый \законом — guaranteed (safeguarded) by law

    действие \закона в пространстве — operation of a law in space

    действие \закона во времени — operation of a law in time

    держаться в рамках \закона — to keep within a law

    запрещённый \законом — prohibited by law

    запрещённый \законом — statute-banned (-barred; -prohibited)

    издавать \законы — to issue (make) laws; legislate

    издание \законов — lawmaking; legislation

    изымать из-под действия \закона — to except from the operation of a law

    иметь силу \закона — to have the validity of law

    имеющий силу \закона — statutory

    исполнять требования \закона — to carry out (fulfil, implement) the requirements of a law

    наказуемый по \закону — punishable by law (under the law)

    нарушение \закона — abuse (breach) of a law; contravention (defiance, infringement) of a law; delict; law-breaking; offence against a law; transgression (violation) of a law

    не подпадающий под действие \закона — extralegal

    обратная сила \закона — retroactivity of a law; retroactive (retrospective) effect (force) of a law

    обретать силу \закона — to emerge as law

    обход \закона — circumvention (evasion) of a law

    объявлять вне \закона — to outlaw

    отменять (аннулировать) закон — to abrogate (annul, cancel, nullify, repeal, revoke) a law

    охраняемый \законом — protected by law

    охраняться властью \закона — to be protected by the rule of law

    по \закону и на деле — in law and in fact

    по \закону — by (in) law; under the law

    подпадать под действие \закона — to come within the purview of a law

    предусмотренный \законом — legally provided; provided for (prescribed) by law; --

    предусмотренный \законом — provided for (stipulated) by law; statutory

    пренебрегать \законом — to defy (dispense with) a law

    препятствовать осуществлению \закона — to defeat (oppose) a law

    преследовать по \закону — ( в судебном порядке) to prosecute (sue) at law

    применение \закона (проведение \закона в жизнь) — application (enforcement, execution) of a law; law-enforcement

    принятие \закона — adoption (enactment) of a law

    проводить \законы в жизнь — to apply (enforce, execute) laws

    противоречащий \закону — in conflict with a law

    противоречить \закону — to conflict with (contradict, run counter to) a law

    разъяснять смысл \закона — to clarify a law

    свод \законов — compiled (consolidated) laws; lawbook

    соблюдение \закона — compliance with a law

    сфера действия \закона — purview of a law

    толкование \закона — construction (interpretation) of a law

    требующийся по \закону — required by law

    управомоченный по \закону — authorized by law

    установленный \законом — established by law; statute-established (-instituted)

    Юридический русско-английский словарь > закон

  • 10 in law and in fact

    1) Экономика: по закону и на деле
    2) Дипломатический термин: по закону и в действительности

    Универсальный англо-русский словарь > in law and in fact

  • 11 lynch law

    English-Russian base dictionary > lynch law

  • 12 то и дело

    Русско-английский большой базовый словарь > то и дело

  • 13 complies with the law

    English-Russian big medical dictionary > complies with the law

  • 14 rett

    I -en, -er
    1) юр. право, закон
    2) суд, заседание суда

    gå i rette — упрекать, осуждать кого-л.

    komme for retten — попасть в суд, быть переданным в суд (о деле)

    sitte i retten — заседать в суде, быть судьёй

    vise én til — rette:

    а) перен. поставить кого-л. на место
    б) привлекать кого-л. к ответу, наказывать
    3) право (на что-л.)

    rett til arbeid (til hvile —, til utdannelse) право на труд (на отдых, на образование)

    med rette — по закону, по праву, с полным правом

    forbeholde seg rett — сохранять за собой право (на что-л. - til)

    komme til sin rett — осуществить своё право (на что-л.)

    4) документ (дающий право на что-л.)

    få rett på én — найти управу на кого-л.

    finne seg til rette — освоиться, приспособиться (к новым условиям)

    ha rett:

    а) быть правым (в чём-л. - i)
    б) иметь право (на что-л. - til)

    hjelpe én til rette — помочь кому-л. устроиться

    komme til rette:

    б) уяснить себе, уразуметь
    в) найтись, обнаружиться (о пропавших, украденных вещах)

    ligge til rette — подходить, годиться

    sette seg til rette — усесться, расположиться удобно

    а) образумить кого-л.
    б) взывать к чьему-л. разуму:
    II -en, -er
    1) кушанье, блюдо
    III adj
    1) прямой, выпрямленный
    2) правильный, верный, соответствующий норме

    ikke rettere enn jeg forstår (husker —, vet) насколько я понимаю (помню, знаю)

    den rette mann — подходящий человек, как раз тот человек, который нужен

    i rette tid — вовремя, в своё время

    3) настоящий, подлинный
    5) законный, узаконенный, справедливый

    holde tungen rett i munnen — сохранять спокойствие, проявить хладнокровие

    IV adv
    2) сразу, непосредственно (за чем-л.)

    rett utenfor noe — прямо перед чем-л.

    rett ved siden — около, возле

    rett nå — как раз, вот сейчас

    rett som — как раз когда, как только

    rett som det var — внезапно, вдруг

    5) целиком, полностью
    6) в большой степени, очень

    Норвежско-русский словарь > rett

  • 15 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 16 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 17 act

    1. сущ.
    1) общ. дело, поступок, деяние; действие, акт

    criminal act — преступное деяние [действие\], преступление

    See:
    2)
    а) юр. (законодательный) акт, закон, постановление

    Stock Exchange Act — закон "О фондовой бирже"

    Act of Congress — закон, принятый конгрессом

    Act of Parliament — закон, принятый парламентом

    under the act — по закону, в соответствии с законом

    under the Bankruptcy Act — по закону [в соответствии с законом\] "О банкротстве"

    See:
    Act of Congress, Act of Parliament, uniform act, Restrictive Trade Practices Act, 1974 Trade Act, Act of Settlement 1700, Administration of Estates Act 1925, African Growth and Opportunity Act, Agricultural Trade Act, Agricultural Trade Development and Assistance Act, Americans with Disabilities Act, Andean Trade Preference Act, Andean Trade Promotion and Drug Eradication Act, Appellate Jurisdiction Act 1876, Arms Export Control Act, Bank Export Services Act, Bills of Lading Act 1855, Buy American Act, Byrnes Act, Canada Act 1982, Cargo Preference Act, Caribbean Basin Economic Recovery Act, Carriage of Goods by Sea Act, Carriage of Goods by Sea Act 1971, Carriage of Goods by Sea Act 1992, Carriage of Goods by Sea Act of 1936, Carriage of Goods by Water Act, Civil Rights Act of 1866, Civil Service Reform Act of 1978, Companies Act 1985, Competition Act 1998, Continued Dumping and Subsidy Offset Act, Courts Act 1971, Criminal Justice and Public Order Act 1994, Crown Proceedings Act 1947, Customs Act, Customs Modernization Act, Data Protection Act 1998, Edge Act, Employment Act 1980, Employment Protection Act 1975, European Communities Act 1972, Equal Employment Opportunity Act of 1972, Equal Pay Act, Export Administration Act, Export Trading Company Act, Fair Labor Standards Act, Financial Services Act 1986, Food Stamp Act, Foreign Agents Registration Act, Foreign Bank Supervision Enhancement Act, Foreign Corrupt Practices Act, Foreign Trade Antitrust Improvements Act, Foreign Trade Zones Act, Freedom of Information Act 2000, FTZ Act, Government of Ireland Act 1920, Hatch Act, Harter Act, Hawley-Smoot Tariff Act, Health and Safety at Work etc. Act 1974, House of Lords Act 1999, Human Rights Act 1998, Immigration Act 1971, Income and Corporation Taxes Act 1988, Industrial Relations Act 1988, Interception of Telecommunications Act 1985, Interception of Telecommunications Act 1985, International Banking Act, International Emergency Economic Powers Act, Investigatory Powers Act 2000, Investment Canada Act, Life Peerages Act 1958, Local Government Act 1972, Local Government Act 1992, Ministerial and Other Salaries Act 1975, Mod Act, North American Free Trade Agreement Implementation Act, National Health Service Reorganization Act 1973, Obscene Publications Act 1964, Official Secrets Act 1989, Omnibus Trade And Competitiveness Act, Organic Act of Guam, Parliament Act 1949, Parliamentary Commissioner Act 1967, Parliamentary Constituencies Act 1986, Peerages Act 1963, Pensions Act 1995, Pitt's Health and Morals of Apprentices Act 1802, Police and Criminal Evidence Act, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000, Political Parties, Elections and Referendums Act 2000 I 1. 2), Political Parties, Elections and Referendums Act 2000 I 1. 2)
    б) юр., амер. (используется как технический термин, обозначающий законопроект, принятый одной из палат в виде окончательного законопроекта)
    See:
    в) юр. акт, (официальный) документ, постановление (напр., официально зафиксированное решение какой-л. комиссии)
    See:
    2. гл.
    1) общ. действовать, предпринимать определенные действия; делать что-л.; принимать участие (в каком-л. деле и т. д.)

    to act for [on\] behalf of smb. — действовать от чьего-л. имени

    to act on behalf of — действовать от чьего-л. имени, представлять кого-л.

    to act by deputy — действовать через заместителя [представителя\]

    to act on [upon\] smth. — действовать в соответствии с чем-л.

    to act on [upon\] an order — действовать по приказу

    to act from [out of\] smth. — действовать исходя из чего-л.

    They should act to solve the problem. — Им следует действовать, чтобы решить проблему.

    It is time to act. — Пора действовать.

    He was quick to act. — Он сразу же откликнулся.

    2) общ. работать, служить, действовать (в качестве кого-л.), выполнять функции

    to act as smb's replacement — замещать кого-л.

    She currently acts as accountant. — В данный момент она исполняет функции бухгалтера.


    * * *
    advance corporation tax Association of Corporate Treasurers
    * * *

    Англо-русский экономический словарь > act

  • 18 say

    seɪ
    1. гл.
    1) говорить;
    сказать, произнести вслух they say - it is said let us say there is no saying say no say no more say nothing of say nay Syn: communicate, speak, state, verbalize
    2) а) повторять наизусть;
    произносить вслух, читать, отвечать (урок и т. п.) At the wedding ceremony, the priest said, 'Say after me...' ≈ Во время свадебной церемонии священник сказал: "Повторяйте за мной..." б) декламировать;
    читать наизусть, по памяти
    3) а) считать, полагать;
    высказывать свое мнение What do you say to going to a cinema tonight? ≈ Что ты думаешь по поводу того, чтобы сходить в кино сегодня вечером? б) приводить доводы, аргументы;
    свидетельствовать (за, против for, against) The villagers had plenty to say against the building of the new airport. ≈ У жителей деревни было много аргументов против строительства нового аэропорта. Losing that contract doesn't say much for the directors skill in business. ≈ Потеря контракта - это не аргумент для искушенного в бизнесе директора.
    4) показывать( о приборе, часах и т. п.) Syn: indicate ∙ say over I say!, say! ≈ послушайте!;
    ну и ну! no sooner said than done ≈ сказано - сделано when all is said and done ≈ в конечном счете before you could say Jack Robinsonмоментально;
    не успеешь оглянуться, как;
    и опомниться не успеешь, как you don't say so! you said it you may well say so what I say is I should say I should say so hear say that is to say say the word
    2. сущ.
    1) мнение, слово Syn: opinion
    2) авторитет, влияние to have the say амер. ≈ иметь влияние в какой-то сфере, распоряжаться Syn: influence, impact высказывание, мнение, слово - to have one's * высказываться;
    высказывать свое мнение - he has had his * он уже высказал свое мнение, он уже имел возможность высказаться - it is now my * теперь я скажу /моя очередь говорить/ - let him have his * пусть он выскажется - to say one's * высказывать все, что думаешь авторитет, влияние - to have a * in the matter иметь влияние в каком-л. деле;
    участвовать в решении какого-л. вопроса - to have no * in the matter не иметь права вмешиваться в решение или обсуждение какого-л. вопроса - I have no * in this matter не я решаю этот вопрос - to have the * (американизм) иметь право окончательно решать( что-л.) - who has the * in the matter? за кем решающее слово в этом вопросе? говорить, сказать - "All right", he *s "Хорошо", - говорит он - "Come here", said he "Подойди(те) сюда", - сказал он - "I will do it", she said (resolutely) "Я сделаю это", - (про) молвила она (решительно) - he said it sharply он сказал это резко - what does he *? что он говорит? - he said (that) he was busy он сказал, что он занят - she said (that) she wanted to see me она сказала, что хочет видеть меня - he said (that) she should come он сказал /велел/, чтобы она пришла - I * (that) you must do it я говорю, что ты должен это сделать - to * smth. to smb. сказать что-л. кому-л. - I have smth. to * to you мне нужно тебе кое-что сказать - to * nothing ничего на сказать /не говорить/, (про) молчать - I have nothing to * мне нечего сказать, мне не о чем говорить - I have nothing to * to him мне нечего ему сказать;
    мне с ним не о чем говорить, я и говорить с ним не желаю - I shall * no more я больше ничего не скажу - * no more! ни слова больше!, хватит! - he didn't * a word он не вымолвил /не произнес, не сказал/ ни (одного) слова - to * to oneself сказать себе, (по) думать про себя - to * smth. again повторять что-л. - * that again! повторите! - to * over a role повторять /учить/ роль - to * smth. over and over again повторять что-л. без конца - they * such things out of /through/ envy они говорят такие вещи из зависти - easier said than done легче сказать, чем сделать - no sooner said than done сказано - сделано - the less said the better чем меньше слов, тем лучше - (the) least said (the) soonest mended (пословица) словами делу не поможешь;
    разговорами можно только испортить дело - that is to * другими /иными/ словами, иначе говоря, то есть - in three weeks' time, that is to * on January 20 через три недели, другими словами /то есть/ 20-го января - to * what one knows говорить (то), что знаешь - do it because I * so сделай это, потому что я так говорю /велю/ - you have no right to * so! вы не имеете права так говорить! - I'm glad to * с радостью могу сказать /отметить и т. п./ - I'm sorry to *... к сожалению... - I must * признаться - the news surprised me, I must * признаюсь /признаться сказать/, эти новости удивили меня - I mean to * (that...) (этим) я хочу сказать (что...) - you don't mean to * that... неужели вы хотите сказать, что... - to * yes сказать /говорить/ "да", давать согласие, соглашаться;
    подтерждать (заявление, сообщение) - to * yes to an invitation принимать приглашение - to * no сказать /говорить/ "нет", не давать согласия, отказывать;
    отрицать, опровергать( заявление, сообщение) - to * no to an invitation не принять /отказаться от/ приглашения - she again said no to me она опять отказала мне - to * smb. nay отклонить /отвергнуть/ чью-л. просьбу - to * thank you сказать "спасибо", (по) благодарить - to * good morning( to smb.) (по) желать( кому-л.) доброго утра, (по) здороваться( с кем-л.) утром - to * good night (to smb.) (по) желать (кому-л.) спокойной ночи, (по) прощаться( с кем-л.) - to * goodbye сказать "до свидания", (по) прощаться - to * nothing of не говоря( уже) (о чем-л.) - he knows no mathematics to * nothing of cybernetics он не имеет представления о математике, не говоря уже о кибернетике - not to *... чтобы не сказать... - he was rude, not to * insolent он держал себя грубо, чтобы не сказать нагло - (it) goes without *ing само собой разумеется выражать - that was well said это было хорошо сказано - I don't know how to * it я не знаю, как это сказать /выразить/ - if I may * so если можно так выразиться - he is, if I may * so, a fool он, с позволения сказать, дурак - her eyes said more than her words ее глаза были красноречивее ее слов - America, or, better said, the United States of America Америка, или, правильнее сказать, Соединенные Штаты Америки обыкн. безл. говорить, утверждать( что, якобы), сообщать - people /they/ * (that) the experiment was successful говорят /ходят слухи/, что опыт удался - it is said in the papers that the treaty was signed yesterday в газетах сообщают6 что договор был подписан вчера - he is said to be /they * he is/ a great singer говорят, (что) он выдающийся певец - he is said to swim well говорят, (что) он хорошо плавает - it is generally said that... обычно утверждают /считают/, что... гласить;
    говориться - the law *s... закон гласит..., по закону... - the text of the treaty *s текст договора гласит, в тексте договора записано - the telegram *s, it *s /is said/ in the telegram телеграмма гласит, в телеграмме сказано - the letter *s, it *s /is said/ in the letter в письме говорится - the notice *s that the show is cancelled в объявлении сказано, что спектакль отменяется - the tower clock *s ten o'clock на башенных часах десять (часов), башенные часы показывают десять (часов) - the publisher *s in the preface that... издатель говорит в своем предисловии, что... иметь или высказывать мнение, считать, полагать - it was said by Plato that... Платон утверждал, что...;
    у Платона сказано /говорится/, что... - what I * is по-моему, по моему мнению, я считаю, мне кажется - I * you must do it я считаю, что ты должен это сделать - and so * all of us и мы тоже так думаем, и мы такого же мнения - to * out /(редк) away/ высказаться откровенно, облегчить душу - I cannot /couldn't/ * (whether he will come) я не знаю (придет ли он) - I wish I could * when it will happen хотел бы я знать, когда это произойдет - it is hard to * why трудно (с уверенностью) сказать, почему - there is no *ing how all this will end кто знает, как /чем/ все это кончится - I should * that he is right я бы сказал /я полагаю/, что он прав - is it expensive? - I should * not это дорого? - Я бы не сказал /Не думаю/ - you wouldn't * by his look that... по его виду не скажешь, что... - to have smth. to * (to /about/ smth.) иметь мнение (относительно чего-л.) - what have you to * (to all this) ? какое у вас (обо всем этом) мнение?;
    что вы (обо всем этом /на все это/) скажете? - what did he * to that? каково его мнение на этот счет?, что он об этом думаент?, что он на это сказал? - what do you * to my proposal? как вы смотрите на мое предложение? - what do you * /what * you/ to a meal? как насчет того, чтобы поесть? - what do you * to a game of tennis? сыграем /не хотите ли сыграть/ в теннис? приводить доводы, аргументы;
    свидетельствовать - to * smth. for smth., smb. высказываться за что-л., кого-л.;
    свидетельствовать в пользу чего-л., кого-л. - I cannot * much for this method мне нечего сказать в пользу этого метода - I can't * much for his mathematics я не могу сказать, чтобы он был очень силен в математике - that doesn't * much for his intelligence это не свидетельствует о его большом уме - I cannot * much for his style я невысокого мнения о его стиле;
    об его стиле говорить не приходится - it *s little to me мне это мало что говорит - there is much to * /to be said/ for this plan многое говорит в пользу этого плана - there is much to be said on both sides есть много доводов и за и против - to * a good word for smb. замолвить за кого-л. словечко - to have smth. to * возражать - he always has smth. to * to my friends он всегда возражает против моих друзей - I am afraid he will have smth. to * about it боюсь, что он будет недоволен этим /возражать против этого/ - to have smth. to * for oneself сказать что-л. в свою защиту /в свое оправдание/;
    рассказывать кое-что о себе;
    (разговорное) быть разговорчивым, бойким на язык - what have you to * for yourself? что вы можете сказать в свое оправдание?;
    что вы можете о себе рассказать?, что у вас нового? - he has plenty to * for himself он за словом в карман не полезет - to have nothing to * не иметь доводов, не находить аргументов - I have nothing to * to this мне нечего на это возразить - I have nothing to * against him я ничего против него не имею - to have nothing to * for oneself не знать, что сказать в свою защиту /в свое оправдание/;
    (разговорное) быть неразговорчивым читать наизусть, декламировать - to * a poem читать /декламировать/ стихотворение повторять наизусть, произносить вслух - to * a lesson отвечать урок( учителю) - to * one's lessons повторять уроки - to * one's prayers молиться, читать молитвы - to * grace прочесть молитву (перед трапезой) - to * mass служить мессу /обедню/ допускать;
    предполагать - let us say скажем, например, к примеру сказать, примерно - come to see me one of these days, let us * Sunday приходи ко мне на этих днях, скажем, в воскресенье - if fifty is too much, shall we * thirty? если пятьдесят слишком много, то тогда, может быть, тридцать? - well, * it were true, what then? ну, допустим, (что) это верно, что ж из того? ( устаревшее) высказаться > I *!, *! послушайте!, эй! (оклик или восклицание, рассчитанные на привлечение внимания собеседника) ;
    да ну!, ну и ну!, вот так так!, вот тебе и на! (выражает удивление или протест) > I *, what's the point of all this? послушай, в чем смысл всего этого? > I *, do come and look at this! подойди же и посмотри на это! > *, how is that? ну как же так? > oh, I*! It was you who spoke to me! да что вы! Это ведь вы заговрили первая! > so you *! рассказывайте!, так я вам и поверил! > *s you!, тж. sez you! (просторечие) брехня!, как бы не так!, еще чего скажешь! > I should * so! еще бы!, конечно! > I should * not! ни за что!, конечно, нет! > you don't * (so) ! что вы говорите!, не может быть!, неужели!, скажи(те) на милость /пожалуйста/! > it is just as you *, you said it вот именно > you may well * so! совершенно верно /точно/! > * when скажи, когда довольно( обычно говорят, наливая в рюмку вино) > to * the word приказать;
    распорядиться > you have only to * the word вам стоит только слово сказать, только прикажите > what he *s goes его слово - закон > when all is said and done в конечном счете > to * it with flowers галантно ухаживать;
    передавать чье-л. поручение, привет и т. п. в утонченно-любезной форме > before you could * Jack Robinson /knife/ не успеешь оглянуться, в один момент приблизительно, примерно - the property is worth, *, four million dollars это владение стоит приблизительно четыре миллиона долларов например - if we compress any gas say oxygen если мы сожмем любой газ, например /скажем, хотя бы/ кислород before you could ~ Jack Robinson моментально;
    не успеешь оглянуться, как;
    и опомниться не успеешь, как ~ указывать, показывать;
    the clock says five minutes after twelve часы показывают пять минут первого a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? say влияние, авторитет;
    to have no say in the matter не участвовать в обсуждении или решении (какого-л.) вопроса;
    to have the say амер. распоряжаться to have nothing to ~ for oneself разг. быть неразговорчивым to have nothing to ~ for oneself не иметь, что сказать в свою защиту say влияние, авторитет;
    to have no say in the matter не участвовать в обсуждении или решении (какого-л.) вопроса;
    to have the say амер. распоряжаться I should ~ ничего себе, нечего сказать;
    I should say so еще бы, конечно;
    to hear say слышать sayover повторять;
    I say!, амер. say! послушайте!;
    ну и ну! I should ~ ничего себе, нечего сказать;
    I should say so еще бы, конечно;
    to hear say слышать I should ~ я полагаю I should ~ ничего себе, нечего сказать;
    I should say so еще бы, конечно;
    to hear say слышать ~ (said) говорить, сказать;
    they say, it is said говорят;
    it says in the book в книге говорится ~ (said) говорить, сказать;
    they say, it is said говорят;
    it says in the book в книге говорится ~ мнение, слово;
    let him have his say пусть он выскажется no sooner said than done сказано - сделано;
    that is to say то есть a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? ~ произносить, повторять наизусть;
    декламировать;
    to say one's lesson отвечать урок;
    to say grace прочесть молитву (перед трапезой) a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? to ~ no отказать;
    to say no more замолчать;
    to say nothing of не говоря о;
    to say (smb.) nay отказать (кому-л.) в просьбе to ~ no отрицать to ~ no отказать;
    to say no more замолчать;
    to say nothing of не говоря о;
    to say (smb.) nay отказать (кому-л.) в просьбе to ~ no отказать;
    to say no more замолчать;
    to say nothing of не говоря о;
    to say (smb.) nay отказать (кому-л.) в просьбе ~ произносить, повторять наизусть;
    декламировать;
    to say one's lesson отвечать урок;
    to say grace прочесть молитву (перед трапезой) to ~ the word приказать, распорядиться;
    when all is said and done в конечном счете to ~ to oneself сказать себе, подумать про себя;
    there is no saying кто знает, невозможно сказать sayover повторять;
    I say!, амер. say! послушайте!;
    ну и ну! no sooner said than done сказано - сделано;
    that is to say то есть to ~ to oneself сказать себе, подумать про себя;
    there is no saying кто знает, невозможно сказать ~ (said) говорить, сказать;
    they say, it is said говорят;
    it says in the book в книге говорится they: they pron pers.( в неопределенно-личных оборотах): they say говорят what do you ~ to a game of billiards? не хотите ли сыграть в бильярд?;
    (let us) say скажем, например you may well ~ so совершенно верно;
    what I say is по-моему a few of them, ~ a dozen несколько из них, скажем, дюжина;
    well, say it were true, what then? ну, допустим, что это верно, что же из этого? to ~ the word приказать, распорядиться;
    when all is said and done в конечном счете you don't ~ (so) ! да ну!, не может быть!;
    you said it разг. вот именно you may well ~ so совершенно верно;
    what I say is по-моему you don't ~ (so) ! да ну!, не может быть!;
    you said it разг. вот именно

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > say

  • 19 say

    1. [seı] n
    1. высказывание, мнение, слово

    to have one's say - высказываться; высказывать своё мнение

    he has had his say - он уже высказал своё мнение, он уже имел возможность высказаться

    it is now my say - теперь я скажу /моя очередь говорить/

    to say one's say - высказывать всё, что думаешь

    2. авторитет, влияние

    to have a say in the matter - иметь, влияние в каком-л. деле; участвовать в решении какого-л. вопроса

    to have the say - амер. иметь право окончательно решать (что-л.)

    who has the say in the matter? - за кем решающее слово в этом вопросе?

    2. [seı] v (said)
    1. 1) говорить, сказать
    ❝All right❞, he says - «Хорошо», - говорит он
    ❝Come here❞, said he - «Подойди(те) сюда», - сказал он
    ❝I will do it❞, she said (resolutely) - «Я сделаю это», - (про)молвила она (решительно)

    he said it sharply [in a harsh voice] - он сказал это резко [резким /сердитым/ голосом]

    what does he say? - что он говорит?

    he said (that) he was busy - он сказал, что он занят

    she said (that) she wanted to see me [to read this book] - она сказала, что хочет видеть меня [прочесть эту книгу]

    he said (that) she should come - он сказал /велел/, чтобы она пришла

    I say (that) you must do it - я говорю, что ты должен это сделать [см. тж. 4]

    to say smth. to smb. - сказать что-л. кому-л.

    I have smth. to say to you - мне нужно тебе кое-что сказать [ср. тж. 4 и 5]

    to say nothing - ничего не сказать /не говорить/, (про)молчать

    I have nothing to say - мне нечего сказать, мне не о чем говорить [см. тж. 5]

    I have nothing to say to him - а) мне нечего ему сказать; б) мне с ним не о чем говорить, я и говорить с ним не желаю

    say no more! - ни слова больше!, хватит!

    he didn't say a word - он не вымолвил /не произнёс, не сказал/ ни (одного) слова

    to say to oneself - сказать себе, (по)думать про себя

    to say smth. again - повторять что-л.

    say that again! - повторите!

    to say over a role - повторять /учить/ роль

    to say smth. over and over again - повторять что-л. без конца

    they say such things out of /through/ envy - они говорят такие вещи из зависти

    easier said than done - легче сказать, чем сделать

    the less said the better - чем меньше слов, тем лучше

    (the) least said (the) soonest mended - посл. ≅ словами делу не поможешь; разговорами можно только испортить дело

    that is to say - другими /иными/ словами, иначе говоря, то есть

    in three weeks' time, that is to say on January 20 - через три недели, другими словами /то есть/ 20-го января

    to say what one knows [wants] - говорить (то), что знаешь [хочешь]

    do it because I say so - сделай это, потому что я так говорю /велю/

    you have no right to say so! - вы не имеете права так говорить!

    I'm glad to say - с радостью могу сказать /отметить и т. п./

    I'm sorry to say... - к сожалению...

    the news surprised me, I must say - признаюсь /признаться сказать/, эти новости удивили меня

    I mean to say (that...) - (этим) я хочу сказать (что...)

    you don't mean to say that... - неужели вы хотите сказать, что...

    to say yes - а) сказать /говорить/ «да», давать согласие, соглашаться; to say yes to an invitation [to a proposal] - принимать приглашение [предложение]; б) подтверждать (заявление, сообщение)

    to say no - а) сказать /говорить/ «нет», не давать согласия, отказывать; to say no to an invitation [to a proposal] - не принять /отказаться от/ приглашения [предложения]; she again said no to me - она опять отказала мне; б) отрицать, опровергать (заявление, сообщение)

    to say smb. nay - отклонить /отвергнуть/ чью-л. просьбу

    to say thank you - сказать «спасибо», (по)благодарить

    to say good morning (to smb.) - (по)желать (кому-л.) доброго утра, (по)здороваться (с кем-л.) утром

    to say good night (to smb.) - (по)желать (кому-л.) спокойной ночи, (по)прощаться (с кем-л.)

    to say goodbye - сказать «до свидания», (по)прощаться

    he knows no mathematics to say nothing of cybernetics - он не имеет представления о математике, не говоря уже о кибернетике

    not to say... - чтобы не сказать...

    he was rude, not to say insolent - он держал себя грубо, чтобы не сказать нагло

    2) выражать

    I don't know how to say it - я не знаю, как это сказать /выразить/

    he is, if I may say so, a fool - он, с позволения сказать, дурак

    America, or, better said, the United States of America - Америка, или, правильнее сказать, Соединённые Штаты Америки

    2. обыкн. безл. говорить, утверждать (что, якобы), сообщать

    people /they/ say (that) the experiment was successful - говорят /ходят слухи/, что опыт удался

    it is said in the papers that the treaty was signed yesterday - в газетах сообщают, что договор был подписан вчера

    he is said to be /they say he is/ a great singer - говорят, (что) он выдающийся певец

    he is said to swim well - говорят, (что) он хорошо плавает

    it is generally said that... - обычно утверждают /считают/, что...

    3. гласить; говориться

    the law says... - закон гласит..., по закону...

    the text of the treaty says - текст договора гласит, в тексте договора записано

    the telegram says, it says /is said/ in the telegram - телеграмма гласит, в телеграмме сказано

    the letter says, it says /is said/ in the letter - в письме говорится

    the notice says that the show is cancelled - в объявлении сказано, что спектакль отменяется

    the tower clock says ten o'clock - на башенных часах десять (часов), башенные часы показывают десять (часов)

    the publisher says in the preface that... - издатель говорит в своём предисловии, что...

    4. иметь или высказывать мнение, считать, полагать

    it was said by Plato that... - Платон утверждал, что...; у Платона сказано /говорится/, что...

    what I say is - по-моему, по моему мнению, я считаю, мне кажется

    I say you must do it - я считаю, что ты должен это сделать [см. тж. 1, 1)]

    and so say all of us - и мы тоже так думаем, и мы такого же мнения

    to say out /редк. away/ - высказаться откровенно, облегчить душу

    I cannot /couldn't/ say (whether he will come) - я не знаю (придёт ли он)

    I wish I could say when it will happen - хотел бы я знать, когда это произойдёт

    it is hard to say why [who it was] - трудно (с уверенностью) сказать почему [кто это был]

    there is no saying how all this will end - кто знает, как /чем/ всё это кончится

    I should say that he is right - я бы сказал /я полагаю/, что он прав

    is it expensive? - I should say not - это дорого? - Я бы не сказал /Не думаю/ [ср. тж. ]

    you wouldn't say by his look that... - по его виду не скажешь, что...

    to have smth. to say (to /about/ smth.) - иметь мнение (относительно чего-л.) [ср. тж. 1, 1) и 5]

    what have you to say (to all this)? - какое у вас (обо всём этом) мнение?; что вы (обо всём этом /на всё это/) скажете?

    what did he say to that? - каково его мнение на этот счёт?, что он об этом думает?, что он на это сказал?

    what do you say to my proposal? - как вы смотрите на моё предложение?

    what do you say /what say you/ to a meal [to a trip to London]? - как насчёт того, чтобы поесть [съездить в Лондон]?

    what do you say to a game of tennis? - сыграем /не хотите ли сыграть/ в теннис?

    5. приводить доводы, аргументы; свидетельствовать

    to say smth. for [against] smth., smb. - высказываться за [против] чего-л., кого-л.; свидетельствовать в пользу [против] чего-л., кого-л.

    I cannot say much for this method - мне нечего сказать в пользу этого метода

    I can't say much for his mathematics - я не могу сказать, чтобы он был очень силён в математике

    that doesn't say much for his intelligence - это не свидетельствует о его большом уме

    I cannot say much for his style - я невысокого мнения об его стиле; об его стиле говорить не приходится

    there is much to say /to be said/ for [against] this plan - многое говорит в пользу [не в пользу] этого плана

    to say a good word for smb. - замолвить за кого-л. словечко

    to have smth. to say - возражать [ср. тж. 1, 1) и 4]

    he always has smth. to say to my friends [to their coming] - он всегда возражает против моих друзей [их приезда]

    I am afraid he will have smth. to say about it - боюсь, что он будет недоволен этим /возражать против этого/

    to have smth. to say for oneself - а) сказать что-л. в свою защиту /в своё оправдание/; what have you to say for yourself? - что вы можете сказать в своё оправдание [см. тж. б)]; б) рассказывать кое-что себе; what have you to say for yourself? - что вы можете о себе рассказать?, что у вас нового? [см. тж. а)]; в) разг. быть разговорчивым, бойким на язык

    to have nothing to say - не иметь доводов, не находить аргументов [см. тж. 1, 1)]

    to have nothing to say for oneself - а) не знать, что сказать в свою защиту /в своё оправдание/; б) разг. быть неразговорчивым

    6. 1) читать наизусть, декламировать

    to say a poem - читать /декламировать/ стихотворение

    2) повторять наизусть, произносить вслух

    to say one's prayers - молиться, читать молитвы

    to say mass - служить мессу /обедню/

    7. допускать; предполагать

    let us say - скажем, например, к примеру сказать, примерно

    come to see me one of these days, let us say Sunday - приходи ко мне на этих днях, скажем, в воскресенье

    if fifty is too much, shall we say thirty? - если пятьдесят слишком много, то тогда, может быть, тридцать?

    well, say it were true, what then? - ну, допустим, (что) это верно, что ж из того?

    8. уст. поэт. высказаться

    I say!, say! - а) послушайте!, эй! (оклик или восклицание, рассчитанные на привлечение внимания собеседника); I say, what's the point of all this? - послушай, в чём смысл всего этого?; I say, do come and look at this! - подойди же и посмотри на это!; б) да ну!, ну и ну!, вот так так!, вот тебе и на! ( выражает удивление или протест)

    say, how is that? - ну как же так?

    oh, I say! It was you who spoke to me! - да что вы! Это ведь вы заговорили первая!

    so you say! - рассказывайте!, так я вам и поверил!

    says you!, тж. sez you! - прост. брехня!, как бы не так!, ещё чего скажешь!

    I should say so! - ещё бы!, конечно!

    I should say not! - ни за что!, конечно, нет! [ср. тж. 4]

    you don't say (so)! - что вы говорите?, не может быть!, неужели!, скажи(те) на милость /пожалуйста/!

    it is just as you say, you said it - вот именно

    you may well say so! - совершенно верно /точно/!

    say when - скажи, когда довольно (обычно говорят, наливая в рюмку вино)

    to say the word - приказать; распорядиться

    you have only to say the word - вам стоит только слово сказать, только прикажите

    to say it with flowers - а) галантно ухаживать; б) передавать чьё-л. поручение, привет и т. п. в утончённо-любезной форме

    before you could say Jack Robinson /knife/ - ≅ не успеешь оглянуться, в один момент

    3. [seı] adv
    1. приблизительно, примерно

    the property is worth, say, four million dollars - это владение стоит приблизительно четыре миллиона долларов

    2. например

    if we compress any gas say oxygen - если мы сожмём любой газ, например /скажем, хотя бы/ кислород

    НБАРС > say

  • 20 termine

    m
    porre / mettere un termine a qc — положить предел чему-либо; покончить с чем-либо
    l'affare volge al termineдело движется к концу
    stare nei terminiоставаться в пределах, не выходить за рамки
    uscire dei termini — выходить за пределы / за рамки
    entro il / nel termine di un mese — в течение( одного) месяца
    mirare a un termine fissoстремиться к поставленной цели
    5) обстановка, состояние; отношение
    essere in buoni terminiбыть в хороших отношениях
    6) выражение, слово
    misurare i terminiвзвешивать слова, выбирать выражения
    parlare in termini generaliговорить в общих выражениях
    dire senza mezzi termini — говорить без обиняков, напрямик, напрямую
    a rigor di termine — в точном смысле слова, строго говоря
    7) pl условия (напр. договора)
    a termini di legge — на основании закона / согласно закону
    9) филос. член силлогизма
    mezzo termine1) средняя посылка 2) перен. полумера, половинчатое / компромиссное решение
    10) грам.
    11) мат. член ( пропорции); часть (уравнения, дроби); слагаемое; терм
    Syn:
    ••
    termine di confrontoориентир, пример для подражания

    Большой итальяно-русский словарь > termine

См. также в других словарях:

  • Санитарные условия в горном деле — [Статья эта помещается здесь как дополнение к статьям Горнорабочие, Горная полиция и Горное дело.]. Число рабочих, занимающихся добыванием из недр земли каменного угля и различных руд или солей, весьма значительно и постоянно растет. Рабочие в… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ВНИЗ ПО ЗАКОНУ — (Down by Law) CША ФРГ, 1986, 107 мин. Ироническо трагикомическая притча. Третья лента 33 летнего Джима Джармуша, представителя нью йоркской «новой волны» (иногда употребляют термин «постновая волна», так как речь идет о киноавангарде не 60 х, а… …   Энциклопедия кино

  • ГРАЖДАНСКИЙ ИСК В УГОЛОВНОМ ДЕЛЕ — – требование потерпевшего к подсудимому о возмещении ущерба, причинённого преступлением. Предъявление Г. и. в у. д. имеет целью совместное рассмотрение в одном процессе как вопроса о виновности и уголовном наказании подсудимого, так и вопроса о… …   Советский юридический словарь

  • по форме(по закону) — на деле Ср. Alea jacta est! Я на другой день вступил, если не de jure, то de facto, на службу в губернскую канцелярию. Гончаров. Воспоминания. 2, 10. Ср. Хоть по суду и не докажешь, Но как не согрешишь, не скажешь, Что у него пушок на рыльце есть …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • По форме — на деле — По формѣ (по закону) на дѣлѣ. Ср. Alea jacta est! Я на другой день вступилъ, если не de jure, то de facto, на службу въ губернскую канцелярію. Гончаровъ. Воспоминанія. 2, 10. Ср. Хоть по суду и не докажешь, Но какъ не согрѣшишь, не скажешь, Что у …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Начальное народное образование — I Содержание: I. Начальное народное образование вообще. II. Начальное народное образование за границей: Австро Венгрия, Англия, Бельгия, Болгария, Германия, Голландия, Дания, Испания, Италия, Норвегия, Португалия, Румыния, Сербия,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • АРБИТРАЖНЫЙ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ КОДЕКС РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ — Принят Государственной Думой 5 апреля 1995 года Одобрен Советом Федерации Раздел I . Общие положения Глава 1. Основные положения Статья 1. Осуществление правосудия арбитражным отнесенных к его компетенции настоящим Кодексом и другими федеральными …   Большой Энциклопедический словарь

  • Федеральный суд США — (USA Federal judiciary) Федеральный суд США это орган судебной власти США федерального уровня, созданный правительством для разрешения споров федерального уровня Федеральный суд США: федеральная судебная система США, кем назначаются судьи… …   Энциклопедия инвестора

  • Федеральная резервная система США — (Federal Reserve System) Федеральная резервная система США это система банков, выполняющая роль центробанка США Федеральная резервная система США: предпосылки и история создания, закон о Федеральном Резерве, функции, Центробанк США, связи с ЦБ РФ …   Энциклопедия инвестора

  • Банкротство — (Bankruptcy) Банкротство это признанная судом неспособность исполнить обязательства по уплате взятых в долг денежных средств Суть банкротства, его признаки и характеристика, законодательство о банкротстве, управление и пути предотвращения… …   Энциклопедия инвестора

  • Взрывчатые вещества* — будучи при обыкновенных условиях более или менее постоянны, под влиянием накаливания, удара, трения и тому под. способны взрывать , то есть быстро разлагаться, превращаясь в накаленные сжатые газы, стремящиеся занять большой объем. Происходящие… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»